1.    Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті – з людиною. Місія школи – боротися за людину.

 2.         Об’єкт нашої праці – найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, - розум, почуття , воля, переконаність, самосвідомість.

 3.         Виховувати людину – це передусім знайти її душу, бачити та відчувати її індивідуальний світ. Справжнє виховання – це самовиховання.

 4.         Немає в дитини нічого такого, що вимагало б від педагога жорсткості. Не давайте прорости в своїй душі насінню зневіри в людину, підозрілості.

 5.         Немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів у навчанні. І саме поняття успіху у навчанні – річ відносна: для одного високий рівень, для іншого й середній рівень – велике досягнення.

 6.         Успіх у навчанні – це стежка, що веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Бережіть цю стежку і цей вогник.

 7.         Слово – могутній борець за людську душу. Створюйте інтелектуальний фонд для запам”ятовування, заучування, збереження в пам”яті програмного матеріалу. Дитина стає байдужою, несприйнятливою до слова, якщо слово не живе в її душі як засіб творчості, якщо вона тільки заучує чужі думки. І не творить своїх та не виражає їх словами. Бійтеся байдужості, бійтеся згаслого погляду дитини! Навчіть її активно, пристрасно ставитись до слова.

 8.         Спонукайте учнів до читання – найважливішого рятівного засобу для успішного читання. Ніяке захоплення не принесе користі, якщо воно не зачіпає думки, душі, серця. Перше захоплення – це захоплення книжкою.

9.         Доброзичливість, розумна доброта – ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом відносин взаємовідносин  педагога і дітей. Якщо ви навчили свого вихованця відчувати людину серцем, ваша доброзичливість здатна творити чудеса.

 10.      Уміння володіти собою, тримати себе в руках – одне з найбільш необхідних умінь, від якого залежить і успіх діяльності педагога, і його здоров‘я.