Головна  →  9 травня 2019

 

Київ цього тижня відзначить День пам’яті та примирення і 74-у річницю  перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У КМДА затверджено відповідний план урочистих і культурно-просвітницьких подій, а також передбачено надання одноразової адресної матеріальної допомоги київським ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

- 7 травня у Пущі-Водиці привітають ветеранів війни, учасників антитерористичної операції, які перебувають на лікуванні у Київському міському клінічному госпіталі ветеранів війни (вул. Ф. Максименка, 26).

- 9 травня традиційно у парку Вічної Слави триватиме урочиста церемонія покладання квітів до могили Невідомого солдата.

- 9 травня, 11:00 – 17:00, у Національному музеї історії України у Другій світовій війні у рамках концертно-тематичної програми «Пам’ятаємо – Перемагаємо!» відбудуться поминальний реквієм «Пам’ять», молебень за мир в Україні.

- 9 травня, на Співочому полі Печерського ландшафтного парку для відвідувачів підготовлено мистецьку програму «Рокам ніколи пам’яті не стерти» за участю майстрів мистецтв, художніх аматорських і ветеранських самодіяльних колективів.

- 8 травня – 9 травня в усіх районах столиці передбачені тематичні концертні програми. А протягом квітня і травня – уроки пам’яті, виховні години, реквієми, мітинги, тематичні просвітницькі проекти, творчі та наукові заходи, конференції, засідання за круглим столом, концерти, книжкові виставки тощо.

 
Історична довідка

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття.

У війні взяли участь 80 % людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 мільйонів солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Шлях до початку війни був відкритий Пактом Молотова–Ріббентропа
23 серпня 1939 року. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Внаслідок цих домовленостей Третій Райх отримав змогу безперешкодного вторгнення в Польщу. СРСР розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 року з німецьким вторгненням в Польщу. 110–120 тисяч українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тисяч із них загинуло протягом першого місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу із заходу нацистськими військами, зі сходу – радянськими.

СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. В цей день радянські війська вступили в Польщу на допомогу німецьким та окупували Західну Україну та Західну Білорусь. Протягом двох років Москва була союзницею Берліна.

Нацистсько-комуністичний союз був зруйнований 22 червня 1941 року німецьким вторгненням у СРСР. Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху, вигнання нацистів розпочалося восени 1943 року і завершилося наприкінці 1944-го. Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75 % всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил.

Нацистський окупаційний режим в Україні був одним із найжорстокіших у світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням “добровільних помічників” із числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 мільйона українських євреїв і 20 тисяч ромів.

Джерело: Український інститут національної пам'яті

Версiя для друку