Україна на державному рівні почала відзначати День захисника саме 14 жовтня у 2014 році. Щорічне державне свято було встановлене Указом Президента України «Про День захисника України» від 14 жовтня 2014-го № 806 на відзначення мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу.

З 2021 року цей пам’ятний день офіційно названий Днем захисників і захисниць України. Жінки ставали поряд із чоловіками на захист Батьківщини у різні періоди нашої історії. До прикладу, нам відомі імена Христини Сушко та Харитини Пекарчук, які воювали в Армії УНР. У Легіоні Українських Січових стрільців існувала Жіноча чота, співорганізаторкою якої була розвідниця Ольга Басараб. Сотні жіночих імен можна знайти серед героїв Другої світової, бійців УПА. В сучасній українській армії жінки пліч-о-пліч із чоловіками служать на передовій, освоїли спеціальності снайпера, кулеметника, розвідника, механіка, інструктора, медика. За останні 10 років кількість жінок в українському війську зросла у 15 разів. Тому 14 жовтня ми вітаємо всіх захисників України незалежно від статі.

Дату 14 жовтня для Дня захисників і захисниць України обрали невипадково. Історія цього свята має давню традицію. Покрову Пресвятої Богородиці відзначали козаки, за що свято отримало другу назву – Козацька Покрова. Українське військо 1917–1921 років зберігало козацькі військові традиції в назвах військових частин, структурі, прапорах, одностроях тощо. Найкращі традиції захисників минулого успадкували бійці сучасних Збройних сил України. Українська армія береже бойові традиції предків та імена героїв, від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців і воїнів УПА.

Український інститут національної пам'яті інформує:

14 жовтня відзначатимемо День захисників і захисниць України та 80-річчя створення Української повстанської армії.

Сьогодні, коли Україна відстоює незалежність у повномасштабній війні з Російською Федерацією, обидві пам’ятні дати тісно переплітаються. Їх поєднують боротьба за державність проти московського режиму і тяглість військових традицій.

Щоб вшанувати сучасних захисників і захисниць України та воїнів УПА, Український інститут національної пам’яті розпочинає інформаційну кампанію під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!».

Ми маємо на меті показати тяглість боротьби за державність і військових традицій, а також зв’язок поколінь, які втілювали і втілюють цю боротьбу.

Для українців сьогодні слова «захисник» і «захисниця» – не формальність чи красива фраза. Після 24 лютого 2022 року для всіх цивільних громадян України захист, який неймовірно дорогою ціною надають наші оборонці, – це те, що справді рятує від масових смерті, каліцтв, тортур, ув’язнень та переслідувань. Натомість у тимчасово окупованих містах і селах російський режим чинить злочини, які світ думав, що після Другої світової війни залишилися в минулому.

Розпочата Росією війна у 2014-му, а потім і повномасштабне вторгнення спонукали сотні тисяч українців узяти до рук зброю і стати захисниками.

Водночас цей феномен не є виключно сучасним явищем. Ми маємо приклади з нашого минулого, коли українці масово підіймалися на збройну боротьбу за право на свободу та ідентичність. Один із таких прикладів – історія Української повстанської армії. Ця військово-політична формація українського національно-визвольного руху прагнула відновити українську державність у час, коли світ був охоплений Другою світовою війною, а на землях України два тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – коїли масові злочини.

УПА стала продовженням визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, а також Української військової організації та Організації українських націоналістів, які виникли після та у відповідь на втрату незалежної української державності на початку 1920-х.

Українська повстанська армія була створена в 1942 році. Вона діяла під час Другої світової війни, воюючи спершу з німецькою окупаційною армією. А коли нацистський режим був знищений та засуджений, УПА продовжила боротьбу проти ще одного тоталітарного режиму – комуністичного. Під час Другої світової війни повстанське підпілля діяло в  усіх регіонах України – від Галичини до Криму і Донеччини. Детальніше про діяльність у Центральній та Східній Україні  в тематичному ролику та інтерв’ю з істориком Іваном Патриляком.

Радянський режим зумів у свідомості багатьох затаврувати упівців як «посібників нацистів». Наратив «українці були на боці фашистів, а російський народ здобув перемогу над фашизмом» радянській пропаганді вдалося поширити у світі. Сьогодні на цих радянських пропагандистських штампах Росія  будує свою пропаганду, звинувачуючи українців у нацизмі лише за прагнення мати незалежну державу і готовність відстоювати її. Щоб не бути вразливими до провокацій російської пропаганди, мусимо досліджувати і знати свою історію включно з її непростими сторінками. 80-річчя УПА – добра нагода для цього. Детальніше про історію Української повстанської армії – в інформаційних матеріалах, які підготував УІНП.

Сьогодні Збройні сили України воюють із тим же ворогом, з яким вела боротьбу УПА. Століттями в Росії, попри декларативну зміну вивісок, відроджується політичний режим, який за своєю суттю є імперським, авторитарним і нацистським.

Віримо, що саме в наш час ця боротьба може завершитися перемогою. Це важливо для України – для самого існування нашої ідентичності, культури та держави, адже неможливо не помічати, що російський режим націлений на геноцид українців. Але це також важливо для всього цивілізованого світу. Тому що від результатів цього без перебільшення екзистенційного протистояння залежить, хто здобуде перевагу – демократії і міжнародний порядок, заснований на правилах та повазі, чи імперії й тиранії.

Взаємозв’язок між різними поколіннями борців за Україну проявляється також у спадковості військових традицій. Зокрема, гасло «Слава Україні!» у 2018 році стало офіційним військовим вітанням. А пісня «Зродились ми великої години», яка з 1932 року була гімном ОУН, – тепер марш українського війська. Мазепинка – головний убір Українських січових стрільців, поширена у Галицькій армії, Карпатській Січі та найупізнаваніший елемент однострою УПА – від 2017-го є офіційним головним убором Збройних сил України.

Цьогоріч Президент України запровадив відзнаку «Хрест бойових заслуг» для відзначення військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань за видатну особисту хоробрість і відвагу або видатний геройський вчинок під час виконання бойового завдання в умовах небезпеки для життя і безпосереднього зіткнення із супротивником; видатні успіхи в управлінні військами під час ведення воєнних дій. Ця державна нагорода візуально та символічно відтворює відзнаку УПА, створену знаним  повстанським художником Нілом Хасевичем.

Детальніше про УПА, тяглість військових традицій та взаємозв’язок поколінь будемо розповідати в межах цьогорічної інформаційної кампанії на сторінках інституту у соціальних мережах. Зокрема:

• розповімо про ті постаті, чиї імена носять бригади сучасних Збройних сил України, у межах рубрики «Патрони ЗСУ»;
• говоритимемо про УПА голосами самих упівців;
• поділимося кількома історіями нащадків повстанців, які зараз воюють за Україну.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам'яті

 Події 

Голосіївський	Дарницький	Деснянський	Днiпровський	Оболонський
Печерський	Подiльський	Святошинський	Солом'янський	Шевченкiвський