Народе мій, дитино ясночола,
Живи й орудуй мовами всіма,
Бо кожна мова – твого духу школа,
Твоєї правди – золота сурма.
Вклякни перед зорею світовою,
Що пломеніє наче сонця креш,
Та не молися мовою чужою,
Бо, на колінах стоячи, умреш…

                   Дмитро Павличко

            9 листопада — День української писемності й мови об’єднує серця тих, хто вболіває за долю української нації і майбутнє Українського Слова. 7 листопада  учнів та вчителі Українського гуманітарного ліцею Печерського району спільно з усією Україною писали радіодиктант національної єдності.

Ліцеїсти мали унікальну можливість поспілкуватися з філологом-професіоналом, автором посібників з української  мови, Заслуженим учителем України -   Віталією Федорівною Чукіною.

10 листопада урочисте відкриття Свята мови розпочалося флеш-мобом під назвою «Моєї мови золота скрижаль» за участю усіх груп ліцею.  Ніжна українська пісня, філософсько-патріотична поезія створили  піднесений,  урочистий настрій.

Чудові інсценізації українських народних жартівливих пісень ліцеїстами ІІІ курсу стали яскравим підтвердженням нескореності й життєвого оптимізму української вдачі.

    Свято української писемності та мови супроводжувалося театральними сценами з комедій Театру корифеїв. Ліцеїсти бездоганно втілили образи Голохвастова та Проні Прокопівни з  п’єси М. Старицького «За двома зайцями» та Пузиря з п’єси «Хазяїн» І.Карпенка-Карого. Кожна інсценізація – емоційна, неповторна!

Кульмінацією Свята стала зустріч із головою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка, членом Піклувальної ради ліцею – Павлом Михайловичем Мовчаном. «Мова – це п’ята ефірна стихія, яка облягає національний простір, і зменшення її сфери призводить до утворення своєрідних озонних отворів, через які вривається чорна енергія, яка деморалізує народ. Мова – це код і паспорт нації», – наголосив П.М. Мовчан. 

День української писемності та мови в ліцеї пройшов змістовно й цікаво, під гаслом «Єднаймося! Рідною мовою пишаймося!». Ліцеїсти виявили мовні знання, творчі здібності, власну позицію щодо сучасного функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя.