Головна  →  Новини  →  24 листопада 2017

«ЖИТИ ДАЛІ», І НІЯК ІНАКШЕ

«ЖИТИ ДАЛІ», І НІЯК ІНАКШЕ

«З журбою радість обнялась…» –   саме ці слова українського класика Олександра Олеся можуть якнайкраще охарактеризувати масштабну подію, що відбулася 22 листопада в гостинних стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, – презентацію збірки «ЖИТИ ДАЛІ», у якій представлено найкращі художні твори, наукові й публіцистичні дослідження учнів та випускників нашого позашкільного навчального закладу, присвячені Революції гідності та війні на Сході України. Радість – од успішної реалізації чергового видавничого проекту в межах відділення української філології та мистецтвознавства КМАНУМ, до якого залучено 60 авторів, невимовна журба – у трагічній, болісній, подекуди нестерпно страшній темі, що об’єднала збірку. Такий ось оксиморон.  

Локацією проведення заходу невипадково було обрано Інститут філології, адже студенти саме цього вишу одними з перших вийшли на Майдан, викладачі одними з перших узяли участь в антитерористичних операціях і, на жаль, однією з перших стала втрата студента ІФу, який боровся за Україну.  

У вступній промові модератор акції, поет, керівник секції літературної творчості Ігор Анатолійович Астапенко попросив усіх присутніх ушанувати хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час Революції гідності та бойових дій на Сході України.

Зі своїм словом перед ущерть заповненою залою (акцію відвідали близько 250-ти осіб) виступили високоповажні члени президії: директор Інституту філології, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Григорій Фокович Семенюк;заступник директора КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» Володимир Олексійович Васинюк; викладач Інституту філології, офіцер, доброволець, лейтенант і командир взводу аеророзвідки 5-ої Батальйонно-Тактичної Групи
81-ї бригади Денис Геннадійович Антіпов; священик Української православної церкви Київського патріархату, організатор капеланської служби на фронті, народний герой України Костянтин Володимирович Холодов; доцент кафедри фольклористики Інституту філології, активна волонтерка, учасниця Революції гідності Олеся Владиславівна Наумовська; кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови
та прикладної лінгвістики, волонтерка Оксана Михайлівна Мацько; доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики, кандидат філологічних наук, керівник секції української мови Леся Михайлівна Сидоренко; доброволець 5-го окремого батальйону Добровольчої української армії, учасник збірної України на «Іграх Нескорених» Валерій Рак; випускник кафедри фольклористики, оператор оперативного відділу 44-ї окремої артилерійської бригади Максим Вертюк. У голосівсіх гостей було чути щем і тугу, але водночас надію і гордість за наших героїв.    

Органічним доповненням акції стали музичні вкраплення – виступи народного ансамблю української музики «Роксоланія» та дуету бандуристів у складі керівника та випускника студії при Національній заслуженій капелі бандуристів України ім. Григорія Майбороди – Тетяни Лободи й Андрія Бойченка.

Своїми поезіями змогли доторкнутися до сердець присутніх випускники секції літературної творчості Київської Малої академії наук учнівської молоді: вихованка КПДЮ, випускниця КМАНУМ, студентка КиМУ Ольга Кацан, випускниця гімназії № 59 ім. О.М. Бойченка, студентка ІІ курсу Інститут філології Марина Пінькевич, випускник СШ № 246 м. Києва, студент Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка В’ячеслав Стельмах, учениця СЗШ № 166 Марія Яровенко, випускниця СШ № 197, студентка Києво-Могилянської академії Тетяна Авдєєва та інші. Участь у поетичних читаннях також узяли вчитель української мови та літератури Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету ім. Т. Шевченка Головай Ірина Андріївна такерівник гуртка «Дивослово», завідувач бібліотеки спеціалізованої школи № 148 імені Івана Багряного Ніна Володимирівна Бортник.

На завершення зустрічі вся зала в унісон виконала гімн України, наче нагадавши всьому світові, що ми «в ріднім краю панувати не дамо нікому», що «згинуть наші вороженьки» і що «усміхнеться доля» нам – свідкам важких і трагічних подій власної історії.   

Отже, жити далі. Наклавши пов’язки на пам'ять, жити. Шанувати своїх героїв, пишатися ними, вірити в майбутнє. Діяти. Молитися. Триматися разом. Любити.

   

Перейти до спискуВерсiя для друку