Ефективний освітній менеджер - який він?

Не секрет, що від успіхів чи невдач в царині освіти залежить майбутнє суспільства. А от наскільки високою буде  якість освіти, багато в чому залежить від роботи навчальних закладів, а значить, від ефективності  освітнього  менеджменту.  Моніторингове дослідження «Організація менеджменту в освітній діяльності загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва» , проведене КНП «ОСВІТНЯ АГЕНЦІЯ МІСТА КИЄВА», вивчало організацію  менеджменту в освітній діяльності загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва. В опитуванні взяли участь вчителі і директори шкіл столиці.

Головна задача шкільного менеджменту – це створення умов для оптимального функціонування і розвитку навчального закладу. А для цього потрібно бачити і реально оцінювати ресурси.

Які сторони сучасної школи є сильними? Як показало опитування, більшість директорів шкіл і вчителів вважають, що сильною стороною їхньої школи є: функціонування студій, гуртків, секцій, які нині найбільш затребувані (так вважають 92,6% директорів і 89,4% вчителів); використання сучасних інформаційних  засобів навчання (91,6 % і 88,5 % відповідно); упровадження інноваційних педагогічних  технологій (89,2% і 88,4%). Слід зазначити, що їх відповіді на запитання відрізняються. Керівники навчальних закладів більш оптимістично оцінюють ситуацію.

Як витікає з результатів опитування, проблемою для школи залишається інтеграція у міжнародний освітній простір. Про те, що школи беруть участь у міжнародних проектах, сказали лише 38,9 % директорів та 36,5% вчителів. Співпрацю з міжнародними освітніми організаціями своєї школи відзначили лише 28,1% директорів та 24,5% вчителів.

За результатами дослідження, матеріально-технічна база навчальних закладів не відповідає сучасним вимогам. Опитування свідчить, що найкраще навчальні заклади забезпечені навчальними посібниками (про це сказали 45,8% опитаних директорів і 58,3% вчителів) та меблями (44,8% і 62,3%), найгірше ― комп’ютерною технікою (11,8% і 23,6%).

Сучасний навчальний процес неможливий без використання інноваційних педагогічних технологій. За даними опитування, найчастіше у школах використовуються проектні (91,5% опитаних), інтерактивні (66,2%) та інформаційно-комп'ютерні технології (65,4%). Найменше використовується розвивальне навчання (13,8 %), технології розвитку критичного мислення (9,2%), презентації (6,9 %) та пошукове навчання (6,2%).

Що потрібно для того, аби покращити якість навчального процесу? На думку вчителів, для цього необхідно перш за все обладнати класи сучасними технічними засобами (79 % опитаних ). Вчителі також запропонували  збільшити кількість годин на поглиблене вивчення навчальних предметів (34,3%), запровадити нові гуртки (28,8%), підвищити рівень кваліфікації окремих педагогів (21%), урізноманітнити позакласні заходи (18,6%), змінити профіль (спеціалізацію школи) (12,5%).

Директори шкіл вважають стратегічними напрямами розвитку навчального закладу такі: підвищення майстерності педагогів (93,6%), упровадження інноваційних технологій (91,6%), зростання іміджу закладу (88,7%), покращення матеріально-технічного забезпечення (87,7%), урізноманітнення позакласних заходів (79,8%), комп'ютеризацію навчально-виховного процесу (69,5%). І саме ці напрями відзначені у планах роботи школи на 2016 рік.

Та які б інноваційні ідеї чи організаційні зміни не запроваджувалися у школі, їх успішність залежить від роботи вчителя. Як стимулюють його працю керівники шкіл? Опитування директорів навчальних закладів показало, що частіше стимулом є словесна подяка (99%), (16,3%) інше та грамота (96,1%). І лише 33% опитаних директорів зазначили, 

що стимулюють роботу вчителів грошовими винагородами. Разом з тим, самі вчителі прагнуть вдосконалювати свій професійний рівень. Більше половини опитаних педагогів (52,2%) мають науковий ступінь або його здобувають, а 74,4% є переможцями професійних конкурсів. Успішність роботи школи великою мірою залежить від мікроклімату у колективі, від вміння кожного працювати в команді.

І організація такої взаємодії, вміння розв'язувати конфліктні ситуації  є однією із задач шкільного менеджменту.  

Які основні причини конфліктів у педагогічному колективі бачать керівники шкіл? Як свідчить опитування, це: різні погляди вчителів на організацію навчально-виховного процесу (36% опитаних), психологічна несумісність окремих педагогів (31%), низький рівень самоконтролю у деяких вчителів (25,6%), брак педагогічних здібностей у деяких вчителів (12,3%), порушення педагогами трудової дисципліни (7,9%).

Партнерами освітян у розвитку навчального закладу є батьки учнів. Чи залучає їх шкільний менеджмент до організації навчально-виховного процесу? Як зазначили вчителі-учасники дослідження,  найчастіше батьки залучаються до  організації позашкільної роботи (94,7% ). Вони також сплачують благодійні внески (57%), допомагають у плануванні роботи школи (46,8%). Про те, що батьки жодним чином не беруть участі у житті школи, сказали лише 0,3% опитаних вчителів. 72,1% вчителів також зазначили, що комунікують з батьками учнів on-line.

Очевидно, що ключовою фігурою в управлінні школою є директор. Саме від його роботи залежить, наскільки ефективно розвиватиметься школа. Яким має бути освітній менеджер? На думку вчителів, ефективний керівник школи має бути готовий до змін та нових викликів (62,1% ), здатний самостійно приймати рішення (56,5%), вміти інтегрувати в освітній процес інновації (55,7%),  стратегічно мислити (55,3%),підтримувати ініціативу працівників (51,9%).

Очевидно, що проведення моніторингового дослідження «Організація менеджменту в освітній діяльності загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва» дасть змогу покращити роботу освітніх менеджерів.

Дослідження Комунального підприємства "ОСВІТНЯ АГЕНЦІЯ МІСТА КИЄВА" .