Іспит директора школи: результати відкритої дискусії про фінансову звітність навчальних закладів
Згідно з освітньою реформою, кожна школа зобов’язана звітувати про всі надходження та витрати зі шкільного бюджету. Батьки можуть вносити благодійні внески на розвиток навчального закладу, проте директор має звітувати, куди витрачені гроші. «Дуже важливою є довіра. Прозорість – це той шлях, який веде до довіри між всіма учасниками освітнього процесу», – зауважив директор київської спеціалізованої школи №203 Андрій Мельник під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Якщо батьки вирішили надавати школі благо – вони повинні отримувати звітність про витрачені кошти, переконана Олена Фіданян, директор Департаменту освіти і науки, молоді і спорту Київської міської державної адміністрації. Вона підкреслила, що такі звіти мають бути іменними: людина, яка готує звіт, має нести за нього відповідальність; звітність має розміщуватися в електронному вигляді на сайті навчального закладу, у паперовому вигляді – на стендах школи тощо.
Головна проблема підготовки звітів – відсутність у директорів школи фахової освіти та навичок розробки документації про фінансову звітність. «Кожен з директорів має педагогічну освіту, а не фінансову. Повинні відбуватися систематичні тренінги, навчання для директорів. Ми на шляху до фінансової самостійності. Але я дивлюся на це з острахом: чи вистачить мені моїх особистих знань. Повинно бути фінансове навчання для директорів задля перетворення їх з керівників на фінансистів та менеджерів», – зауважила Алевтина Багінська, директор гімназії №34 «Либідь».
Для раціонального використання коштів, які надають батьки, у директора має бути план або стратегія, де вказано, на що планується виділити гроші цього року. Сьогоднішні звіти директорів – інформація «з космосу в космос», наголосила Зоя Звиняцьківська, співзасновниця ГО «Батьківський контроль». «Мені написали, скільки грошей вони отримали. А яким у директора був план? Там написано, що отримали стільки і пофарбували стіни. А у вас цього року було у плані фарбування стін? У директора має бути господарський план на школу», – наголосила Зоя Звиняцьківська.
На сьогодні держава збільшила частку бюджетних коштів, які виділяються навчальним закладам на побутові речі: показник зріс від 0,02% до 2% бюджету. «Дуже важливо зрозуміти, що такі кошти, як закупівля миючих засобів, крейди, обладнання освітнього середовища – на це виділяються зараз кошти. Наступного року на закупівлю нового освітнього середовища для нової української школи піде понад 1 мільярд гривень. Це спільна відповідальність та крок у бік партнерства», – зазначила Оксана Макаренко, радниця міністра освіти та науки України.
«Ми лише на початку шляху. Це означає, що дуже багато змін потрібно зробити усім учасникам освітнього процесу. Наш закон є рамковим – він описує всю систему освіти. Новий закон про загальну середню освіту ми тільки чекаємо. Нам потрібно зібрати усіх стейкхолдерів, вчителів, директорів, батьків, управлінців та вирішити ці питання, тому що відповідей на них ще немає. Ніхто з нас немає конкретної відповіді, чи директор має бути фінансистом і управлінцем, чи він повинен бути освітнім лідером та писати план розвитку школи; чи повинен від разом з педрадою затверджувати план професійного розвитку вчителів тощо», – зауважила Ірина Когут, експерт аналітичного центру CEDOS.
«Як мама, я не хочу знати, скільки туалетного паперу треба на конкретну дитину. Я хочу розуміти, що місцева влада забезпечує повне утримання навчального закладу. Я хочу брати участь у житті школи, створюючи ярмарок, спільну виставу, брати участь у благодійності, збираючи кошти на утримання бездомних котів та собак. Наше спотворене уявлення про благодійність у тому, що ми перебираємо обов’язок місцевої влади на фінансування навчальних закладів», – підсумувала Альона Парфьонова, співзасновниця ГО «Батьки SOS».
Джерело: uacrisis.org
