Не забуває серце нічого.

Коли ж здається замовкло воно,

Ні, мовчать лиш слова,
Серце не змовкло, воно гаряче б’ється.

Я пам’ятаю… Не в книгах старих,
Правду життя у живого питаю,
Бачу живих, вірю в живих
І пам’ятаю. Все пам’ятаю.

Напередодні Дня скорботи і вшанування пам`яті жертв війни в Україні вихованці дитячого табору відпочинку «Промінчик» з денним перебуванням дітей на базі Київської гімназії №154 Святошинського району зі світлим сумом спостерігали за розвитком подій, що відбувалися під час літературно-музичної композиції «Це потрібно не мертвим, це потрібно живим!», що для них підготували учні 9-А класу гімназії.

22 червня школярі запланували екскурсію до парку Перемоги, але дощ ...

«Це сама природа плаче за тими, хто самовіддано став на захист рідної землі і загинув у перші години та дні війни», розповідала вихователь дітям під час години спілкування «І знову пам’ять ожила...». Під час розповіді дійсно оживали події тих далеких років,  тривожно  лунав голос Левітана; а переглядаючи відеопрезентації діти не приховували сліз. «Ми будемо гарно вчитися, щоб, коли виростемо, ніколи не було війни!».

         Діти виготовили маки – символ пам’яті та написали листи воїнам АТО, які сьогодні самовіддано захищають Батьківщину. Майже кожен лист закінчувався фразою: «Спасибі, що захищаєте нас! Повертайтесь живими додому!»