Земля зітхає ледве чутно
І прокидається від сну…
І березень дарує чудо,
Розпочинаючи весну.
Весна... Вважається, що весна – це пора пробудження всього навколишнього від сну, пора розквіту, народження нового життя. Щороку ми з нетерпінням чекаємо приходу весни. Ми рахуємо дні, виглядаємо, коли пташки на своїх крилах принесуть її з далекого вирію. Чекаємо, коли весна прожене холод, устелить землю молодою травичкою, прикрасить квітами, а пташки наповнять гаї та діброви своїм голосним веселим щебетом.
З давніх-давен за народним звичаєм до зустрічі весни готувалися дорослі й дітвора. Тому, щоб гарно зустріти та задобрити цю прекрасну пору року, класний керівник 3-Б класу школи № 212 Зименко Любов Романівна, в перший день весни провела виховний захід «Благослови мати Весну закликати». Мета заходу - показати учням, як зустрічали весну наші предки, вивчити заклинки, пісні, навчити дітей водити хороводи, грати в народні ігри, прищеплювати любов до природи, звичаїв та традицій рідного краю, наших предків.
Учні з великим захопленням водили хороводи, співали пісні, закликали весну, ліпили та випікали з тіста пташок, вкладаючи в них свою любов та натхнення. Адже наші предки вважали, що це птахи приносять її на своїх крилах. Тому в кожній хаті, де були діти, жінки випікали з тіста таких пташок. А так як жайворонок прилітає до нас дуже рано, іноді і під час морозів, це печиво називали «жайворонками». Діти вибігали з ними у двір, піднімали вгору «жайворонків» і весело співали:
Пташок викликаю
З теплого краю:
- Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Пасти корівоньки!