Десять порад класному керівнику (зі 100 порад учителеві В. О. Сухомлинського)
1. Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті – з людиною. Місія школи – боротися за людину.
2. Об’єкт нашої праці – найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, - розум, почуття , воля, переконаність, самосвідомість.
3. Виховувати людину – це передусім знайти її душу, бачити та відчувати її індивідуальний світ. Справжнє виховання – це самовиховання.
4. Немає в дитини нічого такого, що вимагало б від педагога жорсткості. Не давайте прорости в своїй душі насінню зневіри в людину, підозрілості.
5. Немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів у навчанні. І саме поняття успіху у навчанні – річ відносна: для одного високий рівень, для іншого й середній рівень – велике досягнення.
6. Успіх у навчанні – це стежка, що веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Бережіть цю стежку і цей вогник.
7. Слово – могутній борець за людську душу. Створюйте інтелектуальний фонд для запам”ятовування, заучування, збереження в пам”яті програмного матеріалу. Дитина стає байдужою, несприйнятливою до слова, якщо слово не живе в її душі як засіб творчості, якщо вона тільки заучує чужі думки. І не творить своїх та не виражає їх словами. Бійтеся байдужості, бійтеся згаслого погляду дитини! Навчіть її активно, пристрасно ставитись до слова.
8. Спонукайте учнів до читання – найважливішого рятівного засобу для успішного читання. Ніяке захоплення не принесе користі, якщо воно не зачіпає думки, душі, серця. Перше захоплення – це захоплення книжкою.
9. Доброзичливість, розумна доброта – ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом відносин взаємовідносин педагога і дітей. Якщо ви навчили свого вихованця відчувати людину серцем, ваша доброзичливість здатна творити чудеса.
10. Уміння володіти собою, тримати себе в руках – одне з найбільш необхідних умінь, від якого залежить і успіх діяльності педагога, і його здоров‘я.