Вечір пам’яті Віктора Максименка до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав у гімназії № 34 «Либідь» ім. Віктора Максименка

У гімназії № 34 «Либідь» ім. Віктора Максименка щороку у лютому   традиційно проходять зустрічі учнів з воїнами-афганцями. У цьому році захід проходив 10 лютого у форматі Вечора  присвяченого пам’яті  Віктора Максименка до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав  за темою: «ПАМ’ЯТЬ – ЕНЕРГІЯ  ВІЧНОСТІ».

З 2013 року носить гімназія носить ім’я Віктора Максименка. 29 січня минуло 10 років з дня смерті Віктора Максименка – людини легенди, який прожив таке коротке життя, але сповнене оптимізму, жаги до пізнання, любові до своєї родини, близьких та друзів. Адже він так поспішав робити добро…

 На заході  були присутні почесні гості:  Дубовик Микола Григорович, Перший заступник Голови Подільської  районної у місті Києві державної  адміністрації; Красюк Володимир Павлович, учасник бойових дій в Афганістані, кавалер двох орденів Червоної Зірки, ліквідатор аварії на ЧАЕС, Заслужений працівник культури України; Афіндуліді Сергій  Ілліч, Голова спілки ветеранів Афганістану Подільського району кавалер ордену Червоної Зірки, Ордена за Мужність, Ордена ІІ-го ступеню «За заслуги»; донька Віктора Максименка -  Тетяна Вікторівна; директори, заступники директорів, лідери учнівського самоврядування  навчальних закладів  Подільського району.

На Вечір завітали гості з Чернігівщини – батьківщини Віктора Миколайовича -  Моцар Лариса  Володимирівна, Голова Сновського відділення Чернігівського земляцтва та Кудін Сергій Миколайович, Голова відділення ветеранів Другої  світової війни, учасник АТО, бойових дій на території інших держав та тих, що брали участь у миротворчих операціях    ООН.

Зустріч була досить теплою, згадували бойове минуле,  мріяли про мирне майбутнє.  На вечорі Купрієнко В’ячеслав Миколайович, кавалер двох орденів Червоної Зірки, командир групи спеціального призначення,  капітан запасу співав знайомі всім пісні про Афганістан, про війну на Сході , про Героїв – звичайних хлопців, що вершили незвичайні подвиги, про мужніх, міцних духом людей, що не повернулися з війни 28 років тому, про тих,  які не повернулися тепер. На ознаку скорботи запалено  Свічку Пам’яті, що символізує енергію вічності.

Вечір закінчився покладанням квітів  до пам’ятника загиблих воїнів – подолян, серед яких був і випускник школи молодший сержант Олександр  Кокотун.